Біографічні нариси про загиблих героїв Миколаївщини

«Морський котик» з міста Миколаєва Мої бідні батьки до тебе не зналиЯк мало коштує втратити сина.І краще самі би раніше вмирали,Щоб не бачити як гине їхня дитина.Андрій Кузьменко Тяжко усвідомити втрату близької людини, а особливо єдиного сина. Для живих батьків найбільш складним у житті є пережити смерть власної дитини, яка віддала своє життя за боротьбу […]

Назавжди лишився вірним присязі А ти в височінь журавлиною линеш,І в пам’яті нашій не вмреш, не загинеш – Був сином чудовим, і другом, і братом,А став для Вітчизни відважним солдатомГанна Король Біографія нашого співвітчизника Олександра Миколайовича Костюшко від самого початку нічим не відрізнялась від життєвого шляху сотень і тисяч його земляків-миколаївців. Народився 21 квітня 1974

«От такі вони хлопці зі слобідки» Майор Сергій Кривоносов, майор Євген Півень, майор Павло Колесников… Однаково починається їх біографія: народилися в сім’ї військовослужбовця. Їх об’єднувало не тільки однакове військове звання, одна рідна військова частина – 79 аеромобільна бригада. Їх об’єднувала насамперед любов до Батьківщини, почуття патріотизму та основне правило життя – «ніхто крім нас».Павло Олександрович

Шлях звитяги… …И если умирает человек,С ним вместе умирает целый свет.И первую любовь, и первый бой –Все это забирает он с собой… Черговий раз пересвідчуємось, що справжній патріотизм – це не високопарні слова, не емоційний прояв справедливого гніву до загарбників та гарні промови про любов до України, а спокійна професійна праця кожного на своєму місці.

Шлях у вічність Отче, до тебе звертаюсь,Ти мою Україну спаси.Низько, щиро тобі вклоняюсь,І на землю ти мир принеси. Говорять, що шлях до Бога тернистий та вузький, а брама, яка веде до погибелі, є дуже широкою. Із-за цього у людей, буває складається враження, що шлях до Бога повинен бути пов’язаний із жертвами, стражданнями, муками. Як правило

БЕЗСТРАШНИЙ ВОДІЙ За свій невеликий термін проведення антитерористична операція встигла забрати життя багатьох українців – справжніх героїв, що поклали своє життя за суверенітет, цілісність та єдність української держави. Саме військовослужбовці першими увійшли до зони антитерористичної операції, вони щохвилини виборюють для нашої держави такий жаданий мир, завзято та сміливо ідуть в бій з думкою про перемогу.

«Справжній десантник» Гинуть на війні сміливі та відважні,Гинуть за свободу країни,Гинуть за славу Батьківщини,Гинуть за незалежність рідної Вкраїни… Кожне місто, село, селище повинно знати імена своїх Героїв, які захищають рідну землю та віддають свої життя за мирне небо над нами. Бакунов Євген Валерійович – один із них. Народився Євген 6 грудня 1991 року в місті

«Хто, якщо не я!» «Смерть забирает каждого – Грешного и безгрешного,Но в первую очередь она забираетСамого сильного, самого храброго,самого нежного…» Країна – це перш за все люди, які її захищають. Мужність, героїзм та самопожертва багатьох воїнів-українців, які відстоюють незалежність своєї Батьківщини в зоні проведення антитерористичної операції, об залізну стійкість яких в безсилій люті розбиваються атаки

  Сміливий ровесник української Незалежності «Ніхто, крім нас!» – головне гасло українських воїнів-десантників, які в усі часи залишаються вірними військовій присязі, бойовим побратимам, українській Незалежності. Немало їх було, відданих і завзятих оборонців, із числа військовослужбовців, які проходили строкову військову службу в 79-й Миколаївській окремій аеромобільній бригаді. На жаль, у чорному мартиролозі новітньої історії немало імен